Україна розширює антарктичні дослідження у 2026 році через європейську програму POLARIN

Попри виклики воєнного часу, Україна продовжує розвивати свої наукові дослідження в Антарктиді. У 2026 році українська наука робить важливий крок уперед завдяки участі в масштабній європейській програмі полярних досліджень. Ця співпраця відкриває доступ до нових міжнародних проєктів та помітно зміцнює позиції країни у світовій полярній науці.

Проєкт POLARIN

Ключовим чинником, що уможливив нові дослідження, стала участь України у проєкті під назвою POLARIN, який є частиною європейської програми Horizon Europe. Ця ініціатива фінансує доступ до інфраструктури для полярних досліджень і обʼєднує загалом 64 полярні дослідницькі інфраструктури по всьому світу, створюючи таким чином потужну міжнародну мережу.

Завдяки участі в цьому консорціумі Україна отримала змогу залучити свою антарктичну станцію та криголам до міжнародних наукових проєктів. Це перші проєкти-переможці, які отримали доступ до станції Академік Вернадський та криголама Ноосфера через консорціум POLARIN, що є справді значним досягненням для української науки.

Проєкт MICROAIRPOLAR

Першим із двох нових досліджень є проєкт із назвою MICROAIRPOLAR, який присвячений вивченню мікроорганізмів, що переносяться повітрям у полярних регіонах. Партнерами України в цьому проєкті виступають Автономний університет Мадрида в Іспанії та Нортумбрійський університет у Великій Британії, що вкотре підкреслює міжнародний характер співпраці.

Дослідження проводитиметься на станції Академік Вернадський. Для цього планується встановити спеціальне обладнання під назвою MicroAirCollector на трьох арктичних та трьох антарктичних станціях. Це обладнання дозволить відбирати проби мікроорганізмів безпосередньо з повітря, після чого зразки пройдуть генетичний аналіз та компʼютерне моделювання.

Проєкт TRICUSO-FLOATS

Другим важливим дослідженням є проєкт TRICUSO-FLOATS, метою якого є моніторинг вмісту вуглецю в Південному океані. У цьому проєкті Україна співпрацює одразу з кількома провідними установами, а саме з Національним океанографічним центром у Великій Британії, Норвезьким дослідницьким центром та Університетом Сорбонни у Франції.

Це дослідження базуватиметься на криголамі Ноосфера. У межах проєкту планується запустити шість буїв типу Argo поблизу острова Південна Джорджія. Ці буї оснащені сенсорами, які вимірюватимуть загальну лужність та вміст розчиненого неорганічного вуглецю у воді, що дасть ученим цінні дані про хімічний стан океану.

Значення Південного океану

Вивчення вуглецю в Південному океані має надзвичайно важливе значення для розуміння кліматичних процесів. За наявними даними, Південний океан поглинає близько 40 відсотків усього вуглекислого газу, який поглинається всіма океанами планети. При цьому він займає лише приблизно одну пʼяту частину загальної площі Світового океану.

Ця диспропорція робить Південний океан ключовим регіоном для дослідження змін клімату. Розуміння того, як саме океан поглинає вуглекислий газ, допомагає вченим точніше прогнозувати майбутні кліматичні зміни. Саме тому дані, зібрані українськими та міжнародними дослідниками, матимуть велике значення для всієї світової науки.

Станція Академік Вернадський і криголам Ноосфера

Основними платформами для цих досліджень є українська антарктична станція Академік Вернадський та криголам Ноосфера. Ці два обʼєкти є символами присутності України в Антарктиді та її внеску у світову науку. Завдяки їм українські вчені мають змогу проводити повноцінні дослідження в одному з найвіддаленіших регіонів планети.

Обидва нові дослідження мають розпочатися вже в наступному антарктичному сезоні, який завершується у 2026 році. Це свідчить про те, що українська наука не лише зберігає, але й активно розширює свою міжнародну співпрацю навіть у складних умовах, продовжуючи робити вагомий внесок у вивчення полярних регіонів та клімату.

Участь у таких проєктах має також стратегічне значення для України. Вона дозволяє українським ученим залишатися частиною провідних міжнародних наукових мереж, обмінюватися досвідом із колегами з інших країн та підтримувати високий рівень досліджень. Це особливо важливо для збереження наукового потенціалу країни у майбутньому.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що 2026 рік стане важливим періодом для української антарктичної науки. Завдяки програмі POLARIN та проєктам MICROAIRPOLAR і TRICUSO-FLOATS Україна поглиблює свою участь у міжнародних дослідженнях клімату та довкілля. Наведені дані ґрунтуються на повідомленнях українських засобів масової інформації.