Відродження вимерлих: як компанія Colossal повертає до життя жахливого вовка та мамонта

Повернути до життя тварин, які зникли з лиця Землі тисячі років тому, донедавна було винятково сюжетом наукової фантастики та фільмів про «Парк Юрського періоду». Проте американська біотехнологічна компанія Colossal Biosciences намагається зробити саме це. У 2025 році вона сколихнула весь світ гучною заявою про народження трьох цуценят так званого жахливого вовка, хижака, який вимер понад десять тисяч років тому.

Повернення жахливого вовка

У квітні 2025 року Colossal оголосила про появу на світ трьох вовченят на імена Ромул, Рем і Халісі, назвавши це першою в історії де-екстинкцією тварини. Насправді ж науковці взяли клітини звичайного сірого вовка й відредагували в них двадцять ознак у чотирнадцяти генах, спираючись на ДНК, видобуту зі стародавніх решток жахливого вовка. Результатом стали живі, здорові хижаки з характерними рисами свого вимерлого родича.

Мамонт на горизонті

Наступна велика мета компанії ще амбітніша: вовняний мамонт. Як доказ концепції, науковці вже створили «вовняних мишей», гризунів із генами, що відповідають за густу шерсть. Тепер Colossal планує отримати ембріони азійського слона з ознаками мамонта вже у 2026 році, а перших живих малят, за оптимістичними прогнозами, до 2028-го. Загалом компанія веде п'ять проєктів, включно з тилацином, додо та птахом моа.

Наука чи ілюзія?

Однак чимало вчених ставляться до гучних заяв скептично. На їхню думку, це не справжнє відродження вимерлих видів, а радше створення генетично модифікованих двійників: тих самих сірих вовків, лише зовні схожих на жахливих. Сам термін «де-екстинкція» залишається предметом гострих суперечок, а разом із ним постають і складні етичні та екологічні питання про наслідки повернення таких тварин у сучасний світ.

Навіщо це потрібно

Colossal, оцінена інвесторами приблизно в десять мільярдів доларів, подає свою роботу насамперед як технологію збереження природи. Компанія наголошує, що інструменти, розроблені під час цих проєктів, зокрема редагування геному та репродуктивні технології, можуть допомогти врятувати види, що нині перебувають на межі зникнення. Критики ж застерігають, що це може відвертати увагу й ресурси від реального захисту дикої природи.

Незалежно від того, чи є це справжнім відродженням, чи лише вправною генетичною інженерією, робота Colossal беззаперечно рухає вперед межі сучасної біотехнології. Водночас вона змушує людство ставити фундаментальні запитання про нашу владу над природою та про те, де проходить межа дозволеного. Кордон між науковою фантастикою і реальністю на наших очах стає дедалі тоншим.