Українська наука під час війни: міжнародна підтримка та плани відновлення у 2026 році

Попри виклики, спричинені війною, українська наука не лише вистояла, але й отримала безпрецедентну міжнародну підтримку. У 2026 році зусилля, спрямовані на відновлення та зміцнення наукового сектору країни, набувають конкретних обрисів. Провідні світові організації, фонди та академії наук обʼєднують свої зусилля, аби допомогти українським дослідникам продовжувати роботу та зберегти присутність держави у світовому науковому просторі.

План ЮНЕСКО з відновлення науки

Одним із найважливіших кроків стала розробка Організацією Обʼєднаних Націй з питань освіти, науки і культури, відомою під абревіатурою ЮНЕСКО, спеціального плану дій. Цей документ, що має назву Розбудова стійкої наукової екосистеми в Україні, окреслює конкретні заходи для зміцнення дослідницької інфраструктури, підтримки молодих учених та поглиблення інтеграції країни в європейський і світовий науковий простір.

Реалізація цього плану потребує значних ресурсів. За оцінками, для впровадження ключових заходів на період 2025 та 2026 років необхідне фінансування у розмірі 18 мільйонів доларів. Сам план розроблявся ЮНЕСКО починаючи з 2024 року за співпраці з понад шістдесятьма місцевими партнерами, що свідчить про широку залученість української наукової спільноти до цього важливого процесу.

Офіційна презентація плану відбулася третього липня 2025 року в Києві, під час високопосадового заходу під назвою Наука та інновації для відновлення України. Захід було організовано ЮНЕСКО спільно з Міністерством освіти і науки України. У ньому взяли участь понад сто пʼятдесят представників наукової спільноти, урядових структур, дипломатичного корпусу, міжнародних організацій та приватного сектору.

Підтримка від фонду Breakthrough Prize

Вагомий внесок у підтримку української науки зробив також фонд Breakthrough Prize. Ця організація виділила три мільйони доларів на створення міжнародної координаційної групи, покликаної підтримувати наукову спільноту України. Ідея полягає в тому, щоб обʼєднати зусилля провідних наукових установ світу задля збереження та розвитку українського наукового потенціалу в надзвичайно складних умовах.

Це не перший випадок, коли фонд надає допомогу українським науковцям. Ще у 2022 році організація пожертвувала один мільйон доларів на підтримку ініціативи Національної академії наук, спрямованої на допомогу вченим та інженерам, які опинилися у вигнанні або були змушені покинути свої домівки. Таким чином, підтримка української науки з боку фонду має вже досить тривалу історію.

Міжнародна координація і академії наук

Створена координаційна група обʼєднує представників найавторитетніших наукових установ світу. До її складу увійшли Національна академія наук України, а також Національна академія наук Сполучених Штатів і Польська академія наук, які виконують роль спільного секретаріату. Це підкреслює особливу відповідальність, яку взяли на себе ці інституції у справі підтримки українських дослідників.

Окрім цих організацій, до групи долучилися й інші впливові установи. Серед них обʼєднання All European Academies, Німецька національна академія наук Леопольдіна, Австралійська академія наук, Французька академія наук, Королівська данська академія наук і словесності, а також Королівське товариство Сполученого Королівства. Така широка географія учасників свідчить про справді глобальний характер підтримки.

Мета цієї групи полягає не лише у фінансовій допомозі, але й у координації зусиль. Учасники прагнуть підтримувати переміщених дослідників, обмінюватися найкращими практиками та шукати нові можливості для співпраці. За словами представника фонду, така взаємодія з визначними партнерами є важливою та своєчасною ініціативою в умовах, коли українська наука потребує особливої уваги.

Науковці у вигнанні та неперервність досліджень

Одним із найгостріших наслідків війни стало вимушене переміщення значної кількості науковців. За наявними даними, понад двісті дослідників тимчасово знайшли прихисток у польських наукових установах. Загалом же йдеться про сотні вчених, які були змушені покинути Україну. Ці цифри демонструють масштаб гуманітарного та інтелектуального виклику, що постав перед українською наукою.

Для збереження неперервності досліджень велике значення мають також громадські ініціативи. Рух під назвою ScienceForUkraine допомагає українській академічній спільноті пережити наслідки війни та зберегти свою присутність у міжнародному науковому середовищі. Такі ініціативи забезпечують звʼязок між українськими вченими та їхніми колегами за кордоном, не даючи перерватися важливим науковим звʼязкам.

Важливим напрямом є також інтеграція України до європейських дослідницьких програм. В країні активно діє Офіс програми Horizon Europe, і дедалі більше проєктів, установ та дослідників долучаються до найбільшої європейської дослідницької програми. Це відкриває українським науковцям доступ до фінансування та міжнародних наукових мереж, що є критично важливим для подальшого розвитку.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що 2026 рік став свідченням надзвичайної стійкості української науки та солідарності світової наукової спільноти. Поєднання планів ЮНЕСКО, підтримки провідних фондів і академій, а також громадських ініціатив створює міцну основу для відновлення. Попри всі труднощі, українська наука продовжує розвиватися, і найближчі роки покажуть, наскільки успішними виявляться ці спільні зусилля.