Українська наука під час війни, астрономія на межі та плани відновлення на 2026 рік

Українська наука переживає одні з найскладніших часів у своїй історії. Попри повномасштабну збройну агресію Росії, наукова спільнота країни продовжує працювати та демонструвати неабияку стійкість. Особливо це стосується астрономії, яка має понад двохсотрічну історію і є однією з найвідоміших галузей вітчизняної науки.

Руйнування наукової інфраструктури

Війна завдала колосальних збитків науковій сфері України. За наявними даними, було пошкоджено 1443 будівлі у 177 наукових установах по всій країні. Державний бюджет на дослідження та розробки скоротився вдвічі, що суттєво вплинуло на можливості вчених продовжувати свою роботу у звичному режимі.

Не менш болючою проблемою став відтік кадрів. Понад десять тисяч науковців та викладачів були змушені покинути свої домівки через бойові дії. Наразі кількість наукових співробітників становить менше половини від довоєнного рівня, а число молодих учених зменшилося більш ніж на сорок відсотків, що загрожує майбутньому науки.

Загальна вартість відновлення пошкодженої інфраструктури оцінюється у 1,26 мільярда доларів. Крім того, понад півтори тисячі українських дослідників наразі перебувають у вимушеній діаспорі за кордоном. Ця ситуація створює серйозні виклики для збереження наукового потенціалу країни на довгі роки вперед.

Обсерваторії під ударом

Однією з найбільш постраждалих установ стала Радіоастрономічна обсерваторія імені Брауде, розташована у Харківській області, приблизно за сімдесят п'ять кілометрів на північний схід від Харкова. Тут знаходиться унікальний телескоп УТР-2, який є найбільшим у світі радіотелескопом наднизьких частот, збудованим ще у 1972 році.

Цей велетенський інструмент налічує понад дві тисячі антенних елементів, що охоплюють площу понад сто п'ятдесят тисяч квадратних метрів. Поруч із ним працює і сучасніший комплекс ГУРТ, тобто Гігантський український радіотелескоп. На жаль, унаслідок бойових дій було суттєво пошкоджено всі, окрім однієї, з сімнадцяти будівель обсерваторії.

Обладнання обсерваторії було розграбоване, а на території залишилися міни та боєприпаси. Попри це, завдяки ремонтним роботам та розмінуванню, обсерваторія змогла відновити роботу вже у жовтні 2023 року. Для забезпечення енергією там навіть встановили сонячну електростанцію, що дозволило продовжити наукові спостереження.

Постраждали й інші важливі установи. Центральна будівля Головної астрономічної обсерваторії у Києві зазнала пошкоджень у червні 2025 року внаслідок вибуху поблизу. Астрономічна обсерваторія Одеського національного університету фактично покинута через її розташування у безпосередній близькості до зон активних бойових дій.

Плани відновлення та європейська інтеграція

Незважаючи на всі труднощі, українські астрономи дивляться у майбутнє з обережним оптимізмом. Наразі точаться обговорення щодо так званого прогресивного плану відновлення, який планують представити на конференції Європейського астрономічного товариства у 2026 році. Це має стати важливим кроком для всієї галузі.

Головна мета цього плану полягає у поступовому відході від технічної спадщини радянських часів. Українська наука прагне повноцінного партнерства з Європейською південною обсерваторією, однією з провідних астрономічних організацій світу. Вимушена діаспора науковців парадоксальним чином сприяє налагодженню нових інституційних зв'язків з Європою.

Розвиток супутникових технологій

Паралельно з відновленням астрономії, Україна активно розвиває власні космічні технології. Починаючи з 2026 року, країна розроблятиме супутники оборонного призначення у співпраці з партнерськими державами. Протягом 2025 та 2026 років триває аудит космічної інфраструктури та визначення критичних потреб галузі.

Ключовим проектом стане супутник під назвою Драк, який розробляють чеські компанії у межах Космічного кластера Брно спільно з українськими фахівцями. Головним інтегратором виступає компанія ТРЛ Спейс. Цей супутник є частиною ширшого угруповання під назвою Сузір'я, що розробляється для потреб безпеки.

Катерина Чорногоренко, заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, зазначила, що новий підхід об'єднає всіх учасників космічної сфери в одному місці. Це дозволить координувати зусилля між урядовим, оборонним, комерційним та науковим секторами. У перспективі до 2030 і 2035 років планують створити повноцінне супутникове угруповання.

Історія української науки багата на видатні імена, серед яких Клим Чурюмов, співвідкривач відомої комети, та Сергій Корольов, засновник радянської космічної програми. Попри жахливі випробування війни, українські вчені доводять, що навіть у найтемніші часи прагнення до пізнання світу залишається незламним і продовжує жити.